Михайло Згуровський: “Майбутнє української економіки – у високотехнологічному розвитку”

Михайло Згуровський: “Майбутнє української економікиЯк В КПІ впроваджують інноваційні проекти і вчать студентів високотехнологічному підприємництву.

Протягом усієї своєї історії (1898-2015 роки) Київський політехнічний інститут був інноваційним за характером своєї діяльності і орієнтованим на створення складної техніки подвійного і військового призначення.

В його наукових школах були виховані видатні вчені і конструктори.
Серед них творці авіації Ігор Сікорський, Олександр Мікулін, Дмитро Григорович, Костянтин Калінін, Архип Люлька, підкорювачі космосу Сергій Корольов і Володимир Челомей, ракетобудівник Лев Люльєв, видатні матеріалознавці і механіки Степан Тимошенко, Євген Патон, Іван Бардін, Борис Патон, Віктор Трефілов, творець твердотільної електроніки Бенціон Вул і багато інших конструкторів і вчених, які своїми досягненнями змінили світ. Більшості з них на території КПІ споруджені пам’ятники.

У сучасних умовах КПІ успішно втілює стратегію інтеграції освіти, науки та інновацій, об’єднавши під загально назвою “Polyteco Science city” провідні інженерні школи університету, сформувавши інноваційне середовище Науковий парк "Київська політехніка", до складу якого входять 110 високотехнологічних компаній з України, США, ЄС, Китаю, Японії, Австралії та 10 венчурних фондів. Ці учасники інноваційного процесу, спільно з вченими, аспірантами і студентами КПІ започатковують та виводять на високотехнологічні ринки сучасні стартапи, що народжуються в середовищі університету. За 10 років функціонування такої моделі за кошти бізнесу створено і виведено на ринки України та інших країн світу понад 150 високотехнологічних продуктів та технологій із значним соціальним та економічним ефектом. Серед впроваджених розробок – завод з очищення шахтних вод у місті Алчевську, перший університетський наносупутник “PolyTan-1”, виведений на космічну орбіту 19 червня 2014 року, безпілотний літальний апарат "Spectator" і багато інших високотехнологічних систем.
Більш детально про цей бік діяльності КПІ нам погодився розповісти його ректор Михайло Згуровський.

КПІ завжди стояв на передових позиціях реформування вищої освіти та інноваційних технологій. Розкажіть, як з’явилася ідея створити стартап школу Sikorsky Challenge та як відбувалося її формування?
Сама школа – це лише один із елементів широкої інноваційної екосистеми КПІ, яка була створена ще у 2006 році законом України “Про науковий парк Київська політехніка”. Він був започаткований як інноваційне середовище, яке на взаємних інтересах, на єдиному майданчику об'єднує декілька груп учасників.
Перша група — це високотехнологічні компанії, у яких є інтерес постійно підживлюватись потоком винаходів та кваліфікованим персоналом. Саме це компанії шукають і знаходять у нас в КПІ.
Друга група — це винахідники, які можуть робити винаходи, придатні до комерціалізації. Зазначу, що статистично, лише 5–7 % від усіх винаходів є такими. Винахідники зацікавлені у тому, щоб залишатися працювати у своїх наукових школах і при цьому отримувати гідну винагороду від власної винахідницької діяльності. В інноваційній моделі співпраці вчених з високотехнологічним бізнесом ця винагорода має назву "роялті" (від англ. Royalties – примітка автора), як частина прибутку від впровадження того, чи іншого винаходу.
Третя група учасників – це факультети та кафедри, які зацікавлені в отриманні місць для практики своїх студентів, працевлаштуванні за фахом своїх випускників та в оновленні своєї навчально-наукової бази за рахунок високотехнологічних компаній.
Врешті, четверта група учасників, це – інвестиційні і венчурні фонди, які хочуть вкласти гроші в перспективний винахід та заробити на цьому ще більше.
Так працюють кращі інноваційні екосистеми світу, які сформувалися навколо великих, науково-орієнтованих університетів: це, перш за все, Кремнієва Долина в США, що сформувалася навколо Стенфордського університету, це інноваційна екосистема Швеції — «Кісто Сайенз Сіті», яке створене навколо Королівського технічного університету в Стокгольмі, це турецький науковий парк, побудований на основі Середньо-Східного технічного університету в Анкарі і багато інших інноваційних середовищ світу. За цією моделлю починав працювати і науковий парк “Київська політехніка”.
Повертаючись до розмови про стартап школу Sikorsky Challenge, хочу зазначити, що науковий винахід ще не є продуктом, цікавим для бізнесу, тому що бізнес та наука розмовляють різними мовами і часто не розуміють один одного. Аби здібного винахідника підготувати таким чином, щоб він зробив свій винахід, і міг представити його в вигляді бізнес проекту, або стартапу, його потрібно ще багато чому навчити, особливо в практичній площині. Для цього і була започаткована стартап школа Sikorsky Challenge.
Нам пощастило знайти дуже хорошого партнера з Ізраїлю – Ігоря Пе'єра, який є як талановитим винахідником і підприємцем, так і гарним вчителем. Він вміє передати ці знання. Разом з ним на базі наукового парку “Київська політехніка” ми й започаткували цю стартап школу, яка дала нашому інноваційному середовищу цілу низку дуже цікавих проектів, частина з яких вже впроваджуються.
Діяльність школи Sikorsky Challenge досить різноманітна. Тут відбувається і теоретичне навчання з бізнесу та інновацій, здобувається практичний досвід роботи над науковими проектами, та власне тут допомагають молодим науковцям втілити їхній проект у життя. Ці обов’язки покладаються на школу загалом, чи існують певні підрозділи, які розділяють між собою ці обов'язки?
У самій стартап школі навчання триває півтора роки. На першому етапі слухачі вчаться формулювати свої бізнес-ідеї, на другому – співпрацювати з інвесторами. Як правило, школа щороку дає біля 100 нових стартапів, кращі з яких (20-30) потім йдуть на фестиваль інноваційних проектів Sikorsky Challenge. Там на одному майданчику зустрічаються автори цих стартапів, які вже пройшли навчання, та інвестиційні і венчурні фонди, які полюють за кращими проектами для того, щоб інвестувати в них кошти, вивести їх на широкий споживчий ринок і врешті решт на цьому заробити. Але зароблять при цьому і автори стартапів, як бізнес-партнери інвесторів.
Якщо говорити про управління такою складною екосистемою, то в науковому парку працює компактна, але високопрофесіна група менеджменту. Тут є відповідні фахівці в галузі наукової експертизи, які оцінюють проекти з наукової точки зору. Є експерти з бізнесу, котрі оцінюють, у які стартапи найбільш вигідно вкладати гроші. Працюють юристи, маркетологи, фахівці з захисту інтелектуальної власності. Фактично, працює міждисциплінарна команда, яка керує та спрямовує всю цю діяльність.

Які можливості відкриває інноваційна екосистема КПІ для молодих науковців?
Згадаймо, що найбільші інноваційні проекти світу створені молодими винахідниками. Білл Гейтс і Стів Балмер у студентські роки придумали і втілили операційні системи для персональних комп'ютерів, що дало життя компанії «Майкрософт», Стів Возняк (до речі, українець за походженням) і Стів Джобс теж ще студентами створили перші комп'ютери «Макінтош», Майкл Цукерберг, будучи студентом Гарварду, розробив соціальну мережу «Фейсбук», молоді випускники Стенфордського університету Білл Хьюлетт і Дейв Паккард розробили нове покоління тестуючого та вимірювального обладнання, що дало старт всесвітньо відомої компанії «Хьюлетт-Паккард». Подібних прикладів можна навести багато. Але спільним для них є те, що молоді винахідники скористалися сприятливими інноваційними умовами, і далі, вже базуючись лише на своєму таланті, цілеспрямованості і здорових амбіціях, втілили в життя глобальні інноваційні проекти, які змінили наше життя.
Тобто, винахідництво та інноваційне підприємництво є справою молодих, а нашим завданням, у тому числі і моїм, є створення сприятливих умов для такої діяльності. Молоді талановиті люди, які хочуть ствердитися як такі, що змінюють світ своїми винаходами та великими бізнес-проектами, повинні мати можливість самореалізуватись, і тут вони можуть втілити свою мрію в життя, зустрівшись з інвесторами високотехнологічного бізнесу, які потребують нових ідей. Саме такий сплав молоді, що генерує нові ідеї, і бізнесу, який хоче розширювати свої ринки, дає неочікуваний ефект.
Я переконаний, що майбутнє української економіки – у високотехнологічному розвитку. Сировинна, низькотехнологічна економіка вже відійшла у минуле, вона вже не зможе забезпечити потреби майбутнього українського суспільства. Є дуже проста формула: один кілограм чавуну і один умовний кілограм айфонів мають різну частку знань, які вкладені у виробництво цих продуктів, різну частку доданої вартості і різну вартість. Якщо ми будемо працювати лише в секторі не наукоємної економіки, то будемо бідні, будемо провалюватись в боргову яму ще глибше і не будемо мати жодної перспективи. Щоб запобігти цьому, КПІ і намагається створити свій пілотний проект, як невеличку модель високотехнологічної економіки, яка, за сприятливих умов, могла б бути промасштабована на усю країну.
На Sikorsky Challenge також представлена велика кількість винаходів, які здатні змінити наше майбутнє. Які з них вам імпонують найбільше?
Напевне, це серія нано-супутників “Політан”, які створюють молоді науковці під керівництвом Бориса Михайловича Росомахіна з теплоенергетичного факультету. Ці наносупутники, які КПІ планує періодично виводити в космос, будуть слугувати для вирішення декількох задач. Перше – це участь КПІ в міжнародній програмі дослідження змін клімату. Також наші нано-супутники матимуть обладнання для вирішення інших завдань, наприклад, для дистанційного зондування Землі, виконання телекомунікаційних функцій. Цей проект народився виключно в КПІ, і ми й надалі будемо його розвивати.
Наступним цікавим проектом є створення серії безпілотних літальних апаратів як тактичного, так і стратегічного призначення. Зараз наші апарати вже серійно виробляються на ВАТ “Меридіан” імені Корольова і використовуються військовими для отримання розвідданих, аграріями, яким потрібно спостерігати за великими площами, де вирощуються культури, прикордонними і морськими службами для спостереженнями за станом на кордонах України і за судами, які можуть терпіти аварії тощо.
Велику перспективу має створення на території університету свого сегменту розумного міста: “Polyteco smart city”. Основними складовими нашого проекту є генерування «зеленої» (без спалювання вуглеводнів) теплової енергії для кампусу університету (що одночасно дозволить забезпечити прийнятний температурний режим а аудиторіях в зимовий час), забезпечення його чистою питною водою і охоплення усієї території КПІ безкоштовним Wi-Fi покриттям.
Перелік цікавих стартапів КПІ можна довго продовжувати. З новими проектами усі бажаючі можуть ознайомитися на черговому фестивалі стартапів Sikorskiy Challenge, який буде відбуватися в КПІ з 13 по 16 жовтня.
В квітні цього року ви з Віталієм Кличком підписали Меморандум про співпрацю з владою міста. Розкажіть, які можливості відкриває це підписання?
Я думаю, що тут швидше йдеться про ті можливості, які відкриваються для міста Києва. Давайте до прикладу візьмемо місто Стокгольм, яке ще 15-20 років тому знаходилося у великій кризі. Це досить північне місто, де спалювання великої кількості вуглеводнів призводило фактично до його бюджетної кризи. Були проблеми з автомобільним трафіком, із забрудненням атмосфери та інші. Перед усім цим букетом проблем постало зараз і наше місто.
Після того, як уряд Стокгольма разом з Королівським технологічним університетом створили науковий парк, який має назву “Кісто Сайнз сіті”, проблеми досить швидко почали вирішуватися. Перш за все, цей парк запропонував для міста використання альтернативних джерел енергії. Зараз, наприклад, в Стокгольмі спалюється лише 20 вуглеводнів для опалення, а решту 80% місто отримує від альтенативних джерел. І таким чином економіка та екологія міста вийшли на зовсім інший рівень. “Кісто Сайнз сіті” дало світу цілий ряд нових технологій, наприклад, Bleutooth, багато мобільних технологій, але найважливіше це те, що цей парк змінив Стокгольм, який став “розумним”, містом, тривалість життя в ньому помітно зростає. Це місто, де ви можете відкрити будь який кран і отримаєте абсолютно чисту воду, де всюди є доступ до мережі Wi-Fi, де розумна комп’ютерна програма регулює потоки автотранспорту в оптимальний спосіб.
Це реальний результат співпраці міської влади з своїм академічним середовищем та бізнесом. Тому Київ, співпрацюючи з КПІ та нашим науковим парком, може також перетворитись на подібне місто. Власне, ми вже запропонували своє бачення проблем Києва і шляхи їх подолання. Я сподіваюся, що поступово ми будемо переходити до їх впровадження. Все залежить від політичної волі міської влади.

Чи означає це, що скоро ми зможемо побачити результати роботи Наукового парку «Київська політехніка» на наших вулицях?

Ми вже запропонували цілий ряд таких розробок. Це комплекс принципово нових технологій з водоочистки і водопідготовки для Бортницької станції аерації. Це система управління транспортними потоками міста. Також ми запропонували місту цілу низку IT-проектів, за допомогою яких можна автоматизувати і суттєво підвищити ефективність управлінської роботи в місті, полегшити киянам отримання довідок, уникнути черг в різноманітні контори міської влади та мати простий доступ до корисної інформації. Ще ми запропонували цілий ряд біо-медичних технологій, які призначені покращити здоров'я людей та багато іншого. Тепер все залежить від влади міста та від їхнього бажання щось змінювати.

Чи співпрацює “Київська політехніка” з науковими парками в інших містах?
Звичайно, ми маємо зв'язки Кремнієвою Долиною з США, з Кісто сайнз сіті з Швеції, з науковим парком в місті Анкара (Туреччина), іншими відомими інноваційними екосистемами. Це досить багатогранна співпраця. Для нас це отримання досвіду і експертна допомога. З іншого боку, наші партнери зацікавлені в тому, щоб деякі українські проекти втілювалися і в їхніх наукових парках.

Як інноваційна екоситема університету ”Polyteco Science City” буде розвиватись далі? І чи чекають нас якісь цікаві проекти, наприклад, на найближчому фестивалі Sikorsky Challenge?
Мені дуже хотілося б, щоб наша інноваційна екосистема стала б головним островом високотехнологічного прориву в Україні, щоб, за рахунок створення технологій воєнного і подвійного призначення, вона підвищила рівень національної безпеки держави і стала б пілотним проектом для нової, високотехнологічної економіки країни.
Що до перспективних проектів, то разом з компанія “Технології природи” ми плануємо побудувати на території КПІ, яка складає 160 гектарів, модель розумного міста. Це робиться для того, щоб потім розповсюджувати цей досвід як на місто Київ, так і на інші міста України. Тут будуть задіяні і новітні IT технології, і технології очищення води, і альтернативні енергозберігаючі технології, і ще багато чого. Це амбітний і досить цікавий проект, який дозволить змінити КПІ.
Іншим важливим напрямом високотехнологічного розвитку нашого інноваційного середовища є космічна програма університету. Спільно з венчурним фондом Костянтина Калініна ми маємо розробити і вивести в космос цілу низку університетських наносупутників серії «CubeSat”, які будуть вирішувати завдання дослідження змін клімату, здійснювати дистанційне зондування Землі, забезпечувати телекомунікаційні функції.
Покладаємо надії на подальший розвиток низки проектів, пов’язаних із створенням безпілотнтків різного класу. До речі, один із проектів, котрий вийшов в фінал, має назву “Стратосферний супутник”. Це фактично безпілотний апарат стратегічного призначення, який літає на висоті від 20 до 25 кілометрів і несе на борту від 120 до 200 кілограмів обладнання, яке може вирішувати цілу низку складних завдань. Це і дистанційне зондування Землі, і телекомунікаційні завдання, і завдання пов'язані з моніторингом навколишнього середовища.
Є багато невеличких, але дуже оригінальних проектів, які пропонуються студентами, наприклад, проекти з допомоги людям з вадами руху та незрячим. Але розповідати – це одне. Ці чудеса наукової думки необхідно побачити своїми очима, і у всіх, хто бажає, буде можливість це зробити відвідавши фестиваль «Sikorsky Challenge».

22 жовтня цього року був підписаний Меморандум про співпрацю між НТУУ «КПІ», науковим парком «Київська політехніка», концерном «Укроборнпром», Державним космічним агентством України та сімома провідними високотехнологічними підприємствами міста Києва. Розкажіть, як буде вестись робота за цим напрямком ?

Це дійсно нова модель співпраці. Вперше в Україні почала втілюватись модель науково-інноваційного-виробничого об’єднання, котра повинна забезпечити в єдиному нерозривному циклі створення нових проривних проектів, які в підсумку будуть конвертовані в продукцію, надзвичайно потрібну Україні. Ця продукція необхідна державі як для забезпечення обороноздатності, так і для розвитку високотехнологічної економіки. Спільна робота між КПІ і його науковим парком, підприємствами Укроборонпрому та Державного космічного агентства України велась вже багато років, але на такий рівень вона вийшла вперше. Цьому також посприяла Рада національної безпеки та оборони, яка зацікавлена в тому, щоб Україна могла створювати та впроваджувати надсучасні воєнні технології та технології подвійного призначення.
Раніше нам заважали міжвідомчі бар’єри, зараз ці бар’єри практично повністю ліквідовані. Перш за все, в наукових школах КПІ зараз створюються нові винаходи, потім ці винаходи трансформуються в стартапи. Ті проекти, які будуть відібрані інвесторами, будуть впроваджуватись спільними науково-виробничими потужностями КПІ, наукового парку, підприємствами Укроборонпрому та Державного космічного агентства України.
Зараз створено єдиний майданчик, де буде наука, яка генеруватиме нові винаходи, де буде високотехнологічний бізнес та інвестиційні фонди, які відбиратимуть найкращі винаходи для впровадження та інвестування, де буде виробнича компонента, яка буде залучена до створення прототипів і серійних виробів, і де буде влада, яка виступатиме в ролі координатора. Саме цим координатором і виступає РНБО України адже, згідно з Указом Президента, при РНБО створена Міжвідомча комісія з питань розвитку військово-промислового комплексу, одним із головних завдань якої є розвиток вітчизняних науково-інноваційних та військових проектів, які допоможуть захистити нашу державу.
Хочу підкреслити, що ця модель співпраці є відкритою для інших підприємств, і ми впевнені, що в процесі роботи будемо залучати до роботи нових учасників як міста Києва, так і України в цілому. Також до проекту можуть долучатись і міжнародні компанії та інвестори, які зацікавлені в такій співпраці.

Ви – один із видатних реформаторів української науки та освіти, людина, яка докладає всіх зусиль для того, аби наша наука та освіта вийшла на вищий рівень розвитку. Яке ви прогнозуєте майбутнє для української освіти та науки, чи вдасться нам подолати ту прірву, яка є між нами та Західною Європою та США?
Я відкидаю такі епітети, як “видатний”, але хочу зазначити, що в компоненті людського капіталу Україна має колосальні можливості, тому що ми багаті на талановитих людей, які отримують ґрунтовну природничу освіту і що дуже важливо, хорошу математичну освіту. І в галузі математики, і в природничих науках, і в інженерії, та й в інших сферах, молодь має гарні амбіції. Це є найголовніший наш ресурс, який при правильному його використанні міг би дати колосальний результат.
Нашою проблемою на цьому шляху є національна еліта, я називаю це “елітою” в лапках. Ось уже двадцять п'ятий рік вона керує державою. От якраз політична воля цієї еліти, ті дії, які ми спостерігаємо протягом доби незалежності, не спрямовані на активізацію людського капіталу, і це найбільша наша проблема. Сюди можна віднести і корупцію, і непрофесіоналізм, і низький рівень патріотизму, і багато іншого. Покладаю надію лише на громадян України, які корінним чином мають змінити вектор нашого розвитку. А вони це вже робили двічі: під час Помаранчевої революції і під час Революції Гідності. Я сподіваюсь, що і зараз люди будуть впливати на те, щоб “еліта” не гальмувала наш розвиток.
Подивіться на маленьку країну Ізраїль. Я зараз чую багато висловлювань, що військовий конфлікт не дозволяє Україні швидко розбудовувати економіку. Ізраїль з 1948 року, моменту отримання державного статусу, постійно захищає свій суверенітет зі зброєю в руках. При цьому він не має практично жодних природних ресурсів. Головний Його ресурс – людський капітал. За цей період часу Ізраїль став країною з дуже високим рівнем національної безпеки і з високотехнологічною економікою. Він знаходиться десь на рівні з США та Японією за рівнем розвитку технологій.
Чому Україна не може цього зробити, будучи значно багатшою природними ресурсами, маючи чудове географічне розташування? Ми повинні розвиватись як транзитна держава, будувати свій Шовковий шлях між Сходом та Заходом. Маючи всього пів відсотка території Земної кулі, в України зосереджено 20 % чорноземів світу. Якщо Україна буде орієнтуватися на високотехнологічні переробні технології в аграрному секторі, то це може принести шалені прибутки нашій державі. Україна, в порівнянні з Ізраїлем, має великі переваги, проблема лише в нашому бажанні стати успішною країною успішною.
Щоб ви могли порадити студентам та молодим науковцям, які знаходяться на початку свого шляху?
Я хочу порадити сучасній молоді не ставити перед собою дрібні цілі. Студенти КПІ мають запитати себе, як їх видатні попередники, перебуваючи в такому ж молодому віці, приймали величезні виклики і долали їх, змінюючи світ? Світ став іншим після Сікорського, Корольова, батька і сина Патонів, багатьох інших київських політехніків. Подібні тектонічні зміни ми бачимо і сьогодні. Я вже згадував про сучасні глобальні проекти, які народилися в головах студентів. Усі ці молоді люди, в тому ж самому віці, що й наші студенти, ставили перед собою дуже амбітні цілі і досягали свого. Тому я порадив би молоді ставити перед собою великі цілі, не розмінюватись на дрібниці, бути рішучими в досягненні цих цілей, вибудовувати свою роботу лише на основі новітніх знань з усіх галузей, і не звертаючи увагу ні на що, йти в перед. І я переконаний, що в нашому середовищі з'являться наступні Сікорські, Корольови, Патони, Тимошенки. Бажаю молоді такого гідного шляху.

Інтерв'ю підготував Андрій Киричок