Sikorskiy Challenge: Як студенти стають мільйонерами. Інтервью з Ярославом Кологривовим.

Sikorskiy Challenge: Вчора був студентом, сьогодні став мільйонером.Видатний вчений Констянтин Ушинський казав : “Учень – це не посудина, яку потрібно наповнити, а факел, який треба запалити”. Цей принцип повною мірою дотримується в Київському політехнічному інституті, адже саме звідси вийшла величезна кількість вчених зі світовим ім’ям. Віктор Кірпічов, Сергій Корольов, Юрій Ломоносов, Константин Калінін та Ігор Сікорський. До речі, саме з ім’ям останнього науковця, і пов’язане нинішнє інноваційне життя університету. Так при КПІ, разом з науковим парком «Київська політехніка» була створена старт-ап школа Sikorsky Challenge, яка займається втіленням мрій молодих, активних, амбіційних та розумних науковців.

Старт-ап школою опікуються ціла низка бізнес-ангелів, венчурних та інвестиційних фондів, які зацікавлені в розвитку вітчизняної науки. Захід подібного формату не має аналогів в Україні. Керувати та розвивати такий проект апріорі не може людина, яка не є професіоналом своєї справи. Ярослав Кологрівов – це приклад того, як молода людина за рахунок своїх здібностей та наполегливої праці може досягти поставленої мети. В свої 28 Ярослав вже керує науковим парком «Київська політехніка» і є одним із засновників та співорганізаторів старт-ап школи Sikorsky Challenge. З Ярславом ми і поспілкувались про наукову діяльність парку, інноваційної екосистеми Sikorsky Challenge та отримали кілька порад, як досягти своєї мети, якщо ти молодий та амбітний науковец.

Ярославе, Розкажи нам, як з'явилась ідея створити та розвивати такий проект, як Науковий парк "Київська політехніка"?

Науковий парк був створений 2006 року, спеціальним законом України “Про науковий парк “Київська політехніка”. За цей закон проголосувала Верховна рада, і це дозволило Київському політехнічному інституту, державній неприбутковій організації створити свою дочірню структуру, яка б займалася комерціалізацією високотехнологічних напрацювань, які на той момент вже розроблялись в наукових школах університету і продовжують розвиватися зараз. Передумовою створення наукового парку була участь КПІ у європейському проекті “Темпус” з 2004 по 2006 рік, він називався “Bridge the gap between since to business”, тобто побудова мосту між наукою та бізнесом. І власне попрацювавши з такими університетами, як Королівський технологічний інститут в Стокгольмі, з низкою інших, досить потужних політехнічних інститутів, ми підживилися певними знанням і були готові до створення власного парку. Власне, кульмінацією цього і було створення наукового парку “Київська політехніка” в кінці 2006 року. 2007 рік — це рік становлення, організації всього процесу і приблизно з початку 2008 року починається активна робота наукового парку. Наш науковий парк фактично є інструментом, як вже було сказано, для комерціалізації напрацювань, які вже були в університеті, а також інфраструктурою, на базі якої молоді інноватори можуть започатковувати свої стартапи. Він співпрацює з усіма факультетами, підрозділами і спирається в першу чергу на можливості КПІ, але є також і Всеукраїнським проектом, так як співпрацює з іншими університетами та організаціями, які зацікавлені в співпраці.

Розкажи про найвизначніші проекти Наукового парку?

В нас їх дуже багато. Найбільш цікаві проекти пов'язані з IT галуззю, енергетикою, медичною інженерією, нанотехнологіями та аерокосмічною галуззю. Ми працюємо і над очищенням води, і над іншими екологічними проектами. Також ведемо роботу над розробкою рішень спеціального та подвійного призначення – сьогодні це пріритет. У нас був дуже цікавий проект пов'язаний із унеможливленням деяких техногенної проблеми. Наприклад, коли в 2011 році відбувся колапс у мексиканській затоці і нафтовий гігант “British Petroleum” не зміг закупорити на шельфі свердловину, то величезна кількість нафти вилилась в мексиканську затоку і спричинила тоді екологічну катастрофу. До нас звернулися партнери з США з пропозицією розробити для них такий “Blow out preventer”. Це така установка, яка дозволяє на шельфі закупорити свердловину, якщо там відбувається прорив. Це те, що не спрацювало у “British Petroleum”. Американці дали нам завдання виготовити їм установку, яка б працювала не на традеційних рішеннях - гідравліці, а на альтернативних, на чомусь такому “Out of the box”, як кажуть американці, і ось тоді, наш механіко-машинобудівний факультет підключився до цієї роботи. Це була дуже потужна, красива робота, мені вона дуже подобається, бо вона фактично на вістрі в цій галузі. Нам вдалось за певний час розробити цей проект. Але прикладів таких насправді безліч і кожен рік це десятки підприємств, як українських так і закордонних, які звертаються до наукового парку, для того, щоб ми допомогли вирішити їм, їхні технологічні задачі. Але це лише один із напрямків роботи наукового парку - вирішення технологічних задач для українських та закордонних підприємств. В основному підприємства не мають своїх наукових підрозділів, тому вони звертаються в такі структури як Київська політехніка. Інший напрям – створення стартапів – нових технологічних компаній.
- Тобто, можна сказати, що науковий парк працює на світовому рівні.
Так, у нас є велика кількість замовників не тільки з України. Це і Німеччина, і США, і Білорусія, і Азербайджан. До останніх подій і з Росією були досить тісні зв'язки. Є проекти навіть з Австралією, в принципі в середовищі наукового парку є 111 компаній. Є компанії і з Японії і з Китаю, з усіх куточків світу.
1. Науковий парк, окрім суто розвитку проектів, займається ще й пошуком інвесторів, які б могли вкласти гроші в інноваційні розробки молодих науковців. Як просувається робота в цьому напрямку, чи є успіхи?
Так, дійсно це є одна із ключових задач наукового парку знайти інструмент для фінансування або проектів або стартапів які створюються на базі університету та наукового парку. Щойно ми розглянули один з варіантів роботи наукового парку, це такий собі RnD аутсорсінг, я його називаю так. Тобто виконання певних робіт на замовлення. Інший напрямок — це створення стартапів, для окремих малих та середніх компаній, які зароджуються в університеті, створюються студентами, молодими вченими, які вже мають певні інженерні знання і спираючись на ці знання можуть створювати дійсно потужні винаходи та проекти. Спираючись на свою ідею молодий науковець може започатковувати свою компанію та з часом вийти на глобальні ринки, а ми йому в цьому допомагаємо. Фактично всі найбільш успішні високотехнологічні підприємці світу пройшли цей шлях. Біл Гейтс коли був студентом започаткував разом зі Стівом Баллмером свою компанію - Microsoft. Марк Цукерберг будучи студентом Гарварду започаткував Facebook, Стів Джобс також був студентом, коли починав свою діяльність. Прикладів коли студенти є настільки прогресивними, що спираючись на свої знання створюють абсолютно унікальні речі, які неможливо собі уявити, і в них це виходить, дуже багато. Задача наукового парку просто допомогти з організацією, із залученням інвестицій, з можливістю виходу на зовнішні та внутрішні ринки, допомогти з захистом інтелектуальної власності, допомогти з усім тим, на що не хочеться звертати увагу стартапера, щоб не відволікати його від творчого процесу. Що стосується інвесторів, то тут ми маємо чотири різні категорії: це — венчурні фонди, інвестиційні фонди, грантові фонди та хай-тек компанії, які власне інвестують гроші в проекти та стартапи для того, щоб підживитися інноваційними рішеннями та стати більш конкурентноздатними. Сьогодні в нас вже є до десяти фондів і власне 111 компаній партнерів. Це ті компанії, які інвестують в нові розробки, для того, щоб перемогти в конкурентній боротьбі. Деякі фонди були створені лише минулого року і виключно для того, щоб інвестувати в проекти, які започатковуються тут в екосистемі Сікорський Челендж. Це не означає, що проекти мають бути тільки КПІшними, але це означає, що вони повинні пройти через екосистему Sikorsky Challenge і в першу чергу через нашу стартап школу.

Наукові проекти подібного типу існують і в інших країнах, чи співпрацює з ними «Київська політехніка»?

Так, безумовно, ще до нашого створення ми вивчали досвід інших країн і орієнтувалися на певні інноваційні містечка і середовища в різних країнах світу. Але в створенні своєї екосистеми довелося деякі речі створювати з нуля, тому що ми мали абсолютно специфічні умови і тому, взяти і скопіювати якусь модель було неможливо. Найбільш значущі екосистеми, які вплинули на нас — це Кремнєва долина в Каліфорнії (США), це Technion в Хайфі (Ізраїль), це Kista Science City в Стокгольмі (Швеція), дуже потужний науковий парк, фактично це об'єднання Королівського технологічного інституту, місцевої влади та бізнесу. Власне, ми робимо все, щоб відтворити цю модель у нас, розвиваючи в нас наше власне іноваційне місто “Polyteco Science City”. В Стокгольмі ця модель працює таким чином, влада виступає основним драйвером цього процесу, вона розуміє, які проблеми існують в місті і те що їх треба вирішувати, вона підключає науковий потенціал Королівського технологічного інституту для того, щоб вирішити ці питання. З іншого боку, є бізнес, який може профінансувати такі проекти. Вони разом намагається оптимізувати цей процес. Від цього виграють абсолютно всі. Власне, якщо подивитись на історію Стокгольму то, до 80 років, місто розвивалось не дуже стало, величезні проблеми були і в енергетичному секторі, ситуація була просто катастрофічна. Була дуже серйозна екологічна проблема. На сьогоднішній момент більше 90 відсотків теплової енергії Стокгольм отримує за рахунок альтернативних джерел енергетики. І це все завдяки цій моделі. Власне, це ми і намагаємось відтворити у нас. Безумовно ми звернули увагу на ізраїльську модель, зокрема на Technion. Це дуже потужний Ізраїльський технологічний інститут в Хайфі. Його історія розвитку імпонує нам, і сьогодні в умовах військового конфлікту можна провести певні паралелі. Власне Technion та його науковий парк Technion 3 фактично забезпечили захист країни, яка з усіх боків оточена ворогами. Вони займаються і створенням надсучасної зброї, систем захисту, а також системам подвійного призначення, і паралельно новітні технології проникають у цивільний сектор, змінюючи всю структуру економіки. Левова частка Hi-Tech діяльність країни пов'язана з розвитком Technion. Про успіхи Ізраїлю в цій сфері можуть свідчити дві речі:
1. Ізраїль є однією з найзаможніших країн світу, немаючи майже жодних продніх ресурсів
2. На провідних фондових біржах США котується більше ізраїльських Hi-Tech компаній, ніж з усіх разом узятих країн світу, крім США звичайно.
Нещодавно був підписаний меморандум про співпрацю між КМДА та науковим парком «Київська політехніка», в якому йдеться про допомогу з боку Київської міської державної адміністрації в розвитку проектів Наукового парку. Чи відкриває це якісь нові можливості?
Ми сподіваємося що КМДА так само, як стокгольмсяка міська адміністрація в Швеції, почне співпрацювати з нашим університетом. Бо в Києві є величезні проблеми, які можуть вирішуватись за рахунок наших проектів, за рахунок нашого людського капіталу, а не закупівлі чогось за величезні кошти за кордоном. Це все можна створювати нашими силами, створюючи нові робочі місця, створювати високотехнологічну продукцію з високою доданою вартістю, і таким чином отримувати надходження в місцевий бюджет. Фактично, місцева влада може стати драйвером змін і Київ зможе знову стати світовим містом, зайняти місце на яке він заслуговує, але для цього він повинен впроваджувати Hi-Tech, а максимальний ефект буде, якщо цей Hi-Tech буде українським.

Які проекти із тих, що розвивались в Науковому парку, можна побачити в повсякденному житті?

На сьогоднішній момент ми дуже плідно співпрацюємо з станцією аерації в місті Бортничі. Є декілька проектів в галузі очищення води, утилізації стоків, архітектурні проекти, проекти з енергоменеджменту. Зараз в нас є велика кількість виконаних проектів, проектів, які вже в роботі і знаходяться на різних стадіях розвитку, але найближчим часом, ми вже побачимо результати нашої роботи. Дуже важливим є те, що в КПІ одним із пріоритетних напрямків є проект із очищення води. У нас в цьому проекті задіяні 18 наукових колективів з 8 факультетів. Два роки тому ми були в Нью Йорку, нас запрошували в ООН, щоб ми презентували наш проект низці країн, які знаходяться в скрутному становищі через обмеженість доступу до якісного питного ресурсу. Дуже не логічно буде, якщо ми самі не будемо використовувати наші напрацювання. Проект дуже цікавий, можемо чистити воду будь якої якості за будь яких умов, навіть в космосі. Ще, до прикладу, науковий парк разом з партнером компанією “Технології природи”, це власне і є компанія яка підживлюється нашими проектами і інвестує в провідні наші проекти, разом ми створили завод з очищення води, який збудовано в місті Алчевську. Потужність об'єкту 20000 м3 води на день і після впровадження цього проекту була вирішена проблема з доступом до чистої води в місті. Крім того з компанією технології природи ми вийшли на зовнішні ринки і впроваджуємо проекти цих заводів на яких навіть солону, морську воду очищувати можна.

Який твій найулюбленіший проект?

Мій найулюбленіший проект це сама екосистема “Sikorsky Challenge” Ми з колегами докладаємо всіх зусиль для створення екосистеми, тобто самі проекти і стартапи це продукти творчої молоді, а для того, щоб у них не виникало труднощів нам потрібно створити систему яка сама по собі не генерує продукт але на базі якої можна розвивати наукові технології та стартапи для молодих науковців. До цього проекту долучена велика кількість учасників, це і люди з КПІ, і венчурні фонди, і працівники наукового парку. В нас кожен з учасників відповідає за певний елемент цієї системи. Сама екосистема складається із декількох елементів. Власне, це КПІ з його науковими підрозділами, людським капіталом та матеріально-технічною базою. Це й науковий парк, як інструмент який ефективно та швидко може взаємодіяти як з наукою, так і з бізнесом. Третій елемент — це стартап школа, яка була започаткована в 2014 році, після чого ми відчули величезний ефект і побачили потужні результати нашої роботи. Власне старт-ап школа — це елемент екосистеми який заточений на те, щоб створити та підготувати якомога більшу кільксть якісних проектів, які створюють молоді науковці і з іншого боку, залучити інвесторів для розвитку цих проектів. Також в цьому беруть участь ментори з Ізраїлю, США та країн Європи, які передають знання, як займатися іноваційним підприємництвом, а також представникі Hi-Tech компаній – партнерів наукового парку та представники венчурних фондів. Учасники стартап школи, які вже мають технічні та інженерні знання, об'єднуються в команди і створюють технологічні продукти. Далі з нашою допомогою вони залучають інвестиції та виводять проекти на зовнішні та внутрішні ринки. Також сюди залучені різні фонди, КПІ та кафедри з обладнанням та знаннями, щоб допомагати в реалізації цих проектів, залучені підприємства, які розміщують на базі свого обладнання певні замовлення від нас. Таким чином, ми виходимо на серійне виробництво Hi-Tech продукції. Наступний елемент цієї екосистеми — це фестиваль стартапів “Sikorsky Challenge”, який складається з декількох конкурсів, наш конкурс має аналогічну назву. На нього потрапляють найкращі проекти нашої старт-ап школи, і в один день ці проекти презентуються інвесторам, які в них інвестують. На минулому фестивалі з 22 проектів 14 мали інвестиції на майже 24 млн грн. Це студентські проекти, в яких брали участь студенти 1-6 курсу, аспіранти. Були і проекти, до яких були залучені вже досвідчені вчені. Ми вже маємо велику кількість успішних проектів, один із них — це безпілотний літальний апарат Spectator, який отримав інвестування в жовтні минулого року, а вже в травні був підписали контракт з Міністерством оборони на забезпечення армії нашими безпілотниками. Тобто, фактично за невеликий проміжок часу група студентів та аспірантів перетворилася в мільйонерів просто спираючись на свої знаня. Наша задача була лише створити умови щоб їм вдалося це зробити.

Ще одним дуже успішним проектом, який отримав інвестиції стала розробка фізико-технічного інституту, це система моніторингу соціальних та медіамереж, проект в галузі кібернетичної безпеки, який впроваджено не тільки у нас, а й за кордоном. Також дуже цікавий проект студентки нашого університету Лізи Воронкової, яка розробила манджет, який можна вдягнути на руку. В ньому низка датчиків за допомогою яких можна маніпулювати різними присторями, включати та виключати світло, телевізор або кондиціонер, це рішення може використовуватись в проекті “Розумний будинок”. Цей проект проінвестуват Венчурний фонд USP Capital, окрім цього, він проінвестував ще один проект Антона Галяшанського— це мультивізор який він розробив і який стоїть в нас в 6 корпусі. Обидва ці проекти Венчурний фонд USP Capital вирішив в подальшому об'єднати в один і вийти на ринок гральної індустрії. Також у нас був створений проект Luciding, він вже глобальний, один з розробників — Михайло Скрічевський, який буквально декілька місяців тому закінчив ІПСА. Суть проекту полягає в наступному. Був розроблений пристрій, який одягається перед тим, як йти спати, цей пристрій розпізнає фазу сну і як тільки людина потрапляє в фазу швидкого сну пристрій дає сигнал в мозок таким чином, щоб людина зрозуміла що вона спить, але щоб при цьому вона не прокидалась і тоді починається найцікавіше, людина починає маніпулювати своїм сном. Фактично Luciding створений для того, аби можна було все що завгодно робити у своїх снах. Наприклад, можна спокійно змінювати і розтягувати час можна ставати суперменом, дисертацію писати. Цей проект вже вийшов на світовий ринок і отримав інвестиції від бізнес ангелів. Наприклад двадцять перший співробітник Гугл, який був одним із тих, хто цей стартап фінансово та експертно підтримав, він проінвестував цей проект, коли команда була в США, але найбільша кількість споживачів в Німеччині. Тільки уяви собі, ці люди, які розвивали всі ці проекти, ще вчора були просто студентами, а сьогодні - мільйонери. Власне ідея створення стартап школи належить Інні Генадіївні Малюковій, директору інституту післядипломної освіти, та Ігорю Пеєру, власнику бізнес інкубатору Be Next IT (Ізраїль), вони й започаткували стартап школу. А вже після початку запуску кількість стартапів почала зростати шаленими темпами. Зараз приблизно 60 стартапів на рік генерується за допомогою екосистеми і десь третина від них фінансується за допомогою наших фондів.

З якими саме фондами співпрацює наукове місто?

Фонди, з якими мі співпрацюємо, - це фонди, які створилися для фінансування нашої екосистеми. Це фонд Сікорський Челендж, це фонд імені Констянтина Калініна, фонд інмені академіка Михайлевича. Це все дуже потужні фонди і кількість їхніх інвестицій постійно зростає. Щодо зарубіжних, то це американський венчурний фонд USP Capital, Noosphere, які також інвестують в наші стартапи і фінансово підтримують стартап школу. Це все робиться задля того, аби студенти які розвивають проекти в стартап школі не сплачували за навчання. Є ще низка грантових фондів, наприклад, президентський фонд Україна, який також виділяє кошти на наші проекти, при цьому не претендуючи на прибуток, просто виділяє кошти, як грант. Також є низка грантових фондів таких як STCU, CRDF Global. Ну і, власне, велика кількість компаній, в першу чергу це “Технології природи” і “Iland Management”. Ми також співпрацюємо з низкою бізнес-ангелів, які залучається до інвестування проектів на початкових стадіях, коли, наприклад, потрібно 5-10 тисяч доларів. Окрім цього, вони передають досвід, експертизу, якими володіють. Цей перелік можна продовжувати безкінечно адже бажаючих інвестувати в інноваційні проекти стає все більше.

Що нас очікує цього року на “Sikorsky Challenge”?

Цього року буде ще цікавіше ніж минулого. Кожного року ми намагаємося підняти свою планку, навіть не знаю, що нам доведеться робити через рік, але цього року буде дуже класно, буде презентовано аж 55 проектів. Якщо порівнювати, то минулого року було тільки 22. Фінал буде відбуватись 13-16 жовтня. Перший день буде в форматі форуму, на якому будуть основні інвестори та стартапери, які вийшли на глобальний ринок, а також інші представники Hi-Tech індустрії будуть обмінюватись своїми думками з приводу того, що треба робити, щоб галузь розвивалась в Україні ще швидше. Після цього буде урочисте відкриття, це все 13 жовтня. 14 жовтня буде презентація першої партії проектів нашим інвесторам. На наступний день продовження презентацій і після обіду відбудуться консультації між інвесторами і розробниками та підписання меморандуму про інвестицування. Минулого року ми підписали контрактів на майже 24 мільйони грн., цього року ми поставили задачу перевершити цей показник на порядок.

А як визначають, який проект є перспективним, а який — ні?

Проекти проходять дві фази експертизи. Перша — це технічна, ми розповсюджуємо данні про розробку серед спеціалістів, які нам дають відповідь, чи можливо це технічно чи ні. Якщо ці проекти отримують зелене світло, то тоді вони направляються нашим інвесторам, які остаточно обирають фіналістів. Наприклад, цього року із більше ніж із 180 проектів інвестори відібрали 55, які б вони хотіли побачити в фіналі. Власне, вони і будуть презентовані. Всі проекти будуть підготовлені в єдиному форматі, структура буде подібною, для того, щоб їх можна було порівняти. Так що глядачів очікує неймовірна кількість цікавих стартапів.
Ти вже досягнув певного життєвого успіху, як молодий успішний менеджер. Порадь щось студентам та науковцям, які також намагаються відшукати себе у житті та науці?

Не бійтесь змінювати світ, тому, що все, що навколо нас знаходиться, створено людьми. Часто люди думають: ось це, наприклад, створили німці, а це — японці, а це - ще хтось. Треба не забувати, що ми теж колись, і першу людину в космос запустили, і перший супутник встановили, ми це можемо. В нас дуже талановита нація, а основним драйвером змін є молодь, яку неможливо зупинити в її прагненні до нових звершень, тому старайтесь отримувати знання. Хто має знання, той може змінювати цей світ. Не вагайтесь, а просто беріть і пробуйте, і у вас все вийде.

Інтерв'ю підготував Андрій Киричок