Стартап школа як невід'ємна частина інноваційного процесу (відео)

19 листопада в Стартап Школі "Sikorsky Challenge" розпочато навчання чергової групи слухачів за програмою курсу її першого ступеня "Вступ до інноваційного підприємництва".

Про ефективність навчання в цій школі свідчать результати цьогорічного IV Конкурсу інноваційних проектів "Sikorsky Challenge". На реалізацію своїх проектів його переможці отримали цього року 573 мільйони гривень інвестицій. Значна частина цих переможців – випускники Стартап Школи.

Конкурс "Sikorsky Challenge" – дітище Наукового парку "Київська політехніка". Це той простір, де вчені та інженери можуть розповісти підприємцям та інвесторам про свої надбання. З самого початку заснування його мета – залучати інвестиції в дослідження та технічні розробки. Але результати перших двох років його роботи були невтішними – кожного разу сума інвестицій не перевищувала 200 тисяч гривень.

Директор Наукового парку "Київська політехніка" Ярослав Кологривов коментує це так: "Начебто і проекти їм сподобались, і напрямки цікаві. Та все ж інвестицій було небагато. Поспілкувавшись з інвесторами, ми зрозуміли, що проекти недостатньо підготовлені для того, щоб інвестор забажав вкладати кошти в їх розвиток".

Щоб зацікавити інвесторів представленими проектами, слід пройти два етапи. Спочатку треба вивчити ринок і створити робочий прототип виробу. Другим кроком є створення злагодженої команди, здатної втілити у життя свій задум. Для того щоб допомогти учасникам конкурсу успішно здолати ці етапи, в 2014 році в КПІ було створено Стартап Школу як складову частину інноваційної екосистеми "Sikorsky Challenge". При цьому враховувався досвід створення таких шкіл в університетах Ізраїлю, Швеції, США та інших країн. Щодо особливостей роботи інноваційних систем головний технічний директор міжнародного бізнес-інкубатора "1776" Юріко Хорварт говорить: "Для повноцінної роботи таких екосистем, як "Sikorsky Challenge", вкрай важливо надати можливість винахідникам та інженерам не тільки зосередитись на своїй спеціалізації, але й вивчити потенційних користувачів продукту, який вони створюють. Потім запросити бізнес-партнерів, розповісти про нові ідеї та їх застосування у житті. А далі дозволити запрошеним інвесторам реалізувати запропоновані проекти у вигляді працюючих компаній задля спільного процвітання".

Результат роботи Стартап Школи проявився відразу ж. Ярослав Кологривов відмічає: "Торік ІІІ Конкурс "Sikorsky Challenge" пройшов досить успішно. У фіналі в 14 студентських проектів було інвестовано понад 23 мільйони гривень. І це завдяки Стартап Школі".

Успішність роботи школи зацікавила представників університетів, що наразі вивчають досвід створення таких майданчиків. Одним із них є ректор Азербайджанського державного університету нафти та індустрії Мустафа Бабанлі. Він говорить: "В Азербайджані багато наукових парків. Та все ж мені більше до вподоби ідея екосистеми. Ми маємо не лише надати технічну підтримку студентам-винахідникам, але й навчити їх вести власний бізнес".

Разом із Мустафою Бабанлі на IV Фестиваль інноваційних проектів "Sikorsky Challenge 2015" до Києва приїхав студент із Азербайджану Фазіль Сахіблі. Він представив на конкурсі проект безпілотного літального апарата, який здатен перебувати у повітрі в два рази довше своїх аналогів. Науковий керівник Фазіля Сахіблі, професор Натік Ахмедов, розповів про труднощі, які довелося долати, розвиваючи проект безпілотника: "Для нас це було чимось новим. Ми задавалися питаннями, як правильно доносити інформацію про проект, куди звертатися у пошуках інвестицій?"

Такі питання постають перед усіма новачками в бізнесі. І якщо учасники перших двох конкурсів "Sikorsky Challenge" шукали відповідь інтуїтивно,то нині учасники Стартап Школи подібні проблеми вирішують під час навчання в робочому порядку. Як говорить фіналіст конкурсу Микита Корнішев, один із авторів стартапу у вигляді інтернет-сервісу "Чё похавать?": "Нас тут навчили, як вести бізнес. Більше того, тут ми і придумали свій проект".

Та окрім надання знань в економіці та бізнесі, Стартап Школа "Sikorsky Challenge" приділяє увагу розвитку ініціативи учасників. Завдяки цьому учнівські ідеї, що зароджуються як гра, перетворюються на повноцінні проекти. Один із них – винахід Олексія Махньова, про який він розповідає: "Мені хотілося якусь іграшку із пропелером. Потім ми вирішили створити на її основі щось корисне. Так народилася роботизована система, яка створює карти радіоактивного забруднення водоймищ".

Ініціатива винахідників може виявитися і в інший спосіб. Наприклад, фіналіст конкурсу Антон Головаченко придумав, як презентувати на конкурсі один зі своїх проектів, що не пройшов до фіналу. Він говорить: "У цьому році я заздалегідь подав заявку на роботизовану ферму та екзоскелет для реабілітації кінцівок після переломів. Організатори обрали для участі у фіналі ферму. Моє ж бачення інше. Я вирішив, що на стендовій презентації представлю ферму, а екзоскелет презентую на собі".

На конкурсі були представлені проекти різного маштабу. Та основна увага зосереджувалася на сучасних наукових розробках. Як приклад, студент НТУУ "КПІ" Сергій Осипчук презентував радіостанцію захищеного зв'язку, про яку розповідав так: "Проект називається "Тропосферна станція сучасного покоління "Чайка". Це актуальний напрям для військових та Міністерства надзвичайних ситуацій. Технічне завдання уже підготовлено. Питання лише в тому, що на виготовлення експериментальної станції потрібні кошти".

Варто зауважити, що цьогорічний злет обсягів інвестицій пояснюється не лише належною підготовкою проектів, що пройшли Стартап Школу. Адже за місяць до фіналу конкурсу "Sikorsky Challenge" було підписано договір про співпрацю між Науковим парком "Київська політехніка", державним концерном "Укроборонпром" та Космічним агентством України. Завдяки цьому розробка прототипів і подальше впровадження винаходів у виробництво може проводитися за допомогою промислових підприємств, які входять до складу концерну та агентства. А це надає впевненості інвесторам в успішності створених компаній.

Що ж до того, як розвиватиметься інноваційний простір далі, ректор НТУУ "КПІ" Михайло Згуровський зазначає: "Наступним етапом буде створення робочого простору для високотехнологічних транснаціональних компаній. В КПІ уже працює 32 спільні науково-навчальні центри. Це, для прикладу, "Світовий центр даних", "Наноелектроніка і нанотехнології", "Чиста вода", Українсько-польський центр відновлюваних джерел енергії, спільні центри з такими підприємствами, як Фесто, Прогрестех-Україна, Bosh. На жаль, простір, який університет може їм надати, не пристосований для повноцінної наукової та дослідницької роботи. Тож зараз ми ведемо переговори щодо зведення нових шести корпусів, де могла б розвиватися креативна суміш бізнесу та науки, і де зароджувалися б інноваційні ідеї та стартапи".

А поки розбудова наукового містечка чекає на своє втілення, Стартап Школа "Sikorsky Challenge" починає навчання нових слухачів.

Віталій Литвинов, ВТЗН
Колектив